Зміст
Почуття провини – одне з найважчих, з яким люди стикаються в своєму житті, і як правило, від якого хочуть якнайшвидше позбавитися або втекти, хоча, забігаючи наперед, скажу, що провина є частиною нашого розвитку. Це нормально відчувати провину, сором, поки ви працюєте над собою, поки триває життя, тому що неможливо передбачити все, що станеться, щоб підготувати свою найадекватнішу реакцію.
Ми можемо забути про зустріч з другом, корити себе за те, що мало допомагаємо батькам, мимоволі зігнати свою злість на близьких, які до причини нашої агресії не мають стосунку. В таких прикладах відчуття провини – нормальне, воно допомагає нам краще себе зрозуміти, спрямовує нас на роботу над собою. Завдяки таким випадкам ви дізнаєтесь, що подібні речі змусять вас відчувати себе винними і будете старатися так не чинити.
Практика #1
Це хороший вид провини, тож, якщо ви відчуваєте його, ваша робота доволі проста: щотижня або щомісяця ви складаєте список речей, за які ви відчуваєте провину. Наприклад, «я не зателефонував батькам, не попрацював над проектом, не оновив своє резюме, не відправив потрібний імейл», тобто все, що ви не зробили, коли мали б, витратили свій час на щось інше, а не на ці речі. Цей список приводів для почуття провини потрібен, щоб ви могли просто подбати про ці задачі і перестали відчувати провину за них. Тож, якщо ви відчуваєте саме таку, здорову провину, не варто накручувати себе, вихід доволі простий, хоч і може бути неприємним, а результати матимуть свій позитивний вплив на вашу якість життя і свою самооцінку.
Є й інший вид провини, хронічної, яку ви відчуваєте постійно, ви фактично живете у провині і це стає вашою зоною комфорту. Все правильно, мова йде про провину як зону комфорту, звичку, тому що сором і провина ставлять вас у роль жертви. Коріння такого сорому і провини приховані у відчутті, що ви не заслуговуєте на хороше життя. Ви відчуваєте провину за те, що вас хтось любить, ви знаходитесь в безпечному, комфортному місці, вам роблять подарунок, за все хороше, що стається з вами, бо вам здається, що ви є тягарем для ваших близьких.
Цей вид провини дуже шкідливий для вашого психічного здоров’я, і цей вид провини може з часом трансформуватися в тривожність, обсесивно-компульсивні розлади, викликати депресію, безсоння. Сором і провина можуть спричинити також деякі серйозні захворювання в організмі, в тому числі розлади травлення і харчової поведінки. Якщо ви впізнаєте себе в цьому описі, хочу поділитися з вами кількома практиками, що допоможуть вам як подолати почуття провини.
Практика #2
Спробуйте зануритися в свої спогади, щоб згадати найперший або найгірший випадок, коли ви зіткнулися з соромом і провиною. Швидше за все це сталось у віці від 3 до 7 років, і той досвід все ще викликає у вас той самий стрес, ті самі емоції, вони ніби застиглі. Проблеми, з якими ви стикаєтесь сьогодні, є результатом того, що глибоко всередині, свідомо або несвідомо, ви не відчуваєте, що заслуговуєте на щастя, на любов, на підтримку, на гроші. Інколи віднаходження цих спогадів, розуміння їх зв’язку з вашим теперішнім життям вже знімає почуття провини.
Практика #3 – Крок 1
Наступним кроком для подолання хронічного почуття провини я пропоную зробити ведення щоденника. Тож, візьміть зараз ручку і папір і давайте почнемо робити це прямо зараз. Перш за все, переконайтесь, що вас ніхто не потурбує найближчі 10-15 хв, і ви можете заглибитися в себе і згадати ситуацій, події, які могли викликати у вас синдром вічної провини. Отже, почніть виписувати все, за що ви регулярно відчуваєте провину: за те, що кричали на дитину, чи за те, що зганяли свій гнів на чоловікові, чи за те, що пропустили інтерв’ю, чи за те, що знаходитесь закордоном. Головне – не судіть себе, будьте співчутливими, і навіть, якщо ваш список буде довгим, це не має значення, просто продовжуйте писати, терпляче і з турботою про себе. Коли список буде готовий, залиште кілька порожніх рядків або чистих аркушів, щоб ви могли доповнити його пізніше. Всі люди різні. Коли я почала працювати над собою, у мене був дуже довгий список речей, за які я відчувала себе винною, і це було глобальною темою мого життя, і я не могла бути щасливою з самою собою.
Практика #3 – Крок 2
Коли список буде готовий, зазирніть у своє серце, відкрийте свій розум, щоб усвідомити, які емоції ви відчуваєте: розчарування, гнів, сум? Як тільки ви це почуття піймали, суть у тому, щоб не тікати від нього, не боротися з ним, а просто залишатися в цьому відчуванні, пережити його. Просто заплющте очі, заглибтеся в себе, уявіть, де ця емоція знаходиться в тілі, у вашому серці чи в голові, у спині, в животі, в якій частині тіла чи по всьому тілу. Чи змушує вона вас відчувати біль, чи від неї тепло, чи холодно, чи стикає внутрішні органи. Залишайтеся з цією емоцією стільки, скільки хочете, не тікайте і не боріться з нею. Просто дихайте, зосередьтесь на своєму диханні. Коли ви повністю відчуєте цю емоцію, ніби прослухаєте її пісню до кінця, вона піде і ви відчуєте щось інше. З наступною емоцією робіть так само. Якщо ви будете практикувати цю вправу щодня, зрештою ви побачите, що через три місяці, чи через шість ваша провина не тільки зменшиться, але й речей, за які ви відчуваєте провину, стає менше. Будьте терплячими і довіртеся цьому процесу, тому що чим більше ви довіряєте йому, тим ефективнішою буде вправа. Пам’ятайте, що це не чарівна пігулка, це не станеться в одну мить.
Ви можете, як звикли, просто постійно думати про те, що сталося, згадувати ті ситуації, і це також не буде легко і приємно. Обидва шляхи важкі, але один шлях може привести вас до того, що ви пропрацюєте своє токсичне почуття провини, а інший, прокручування в голові, не призведе ні до чого. Який шлях, на вашу думку, кращий?
Практика #4
Наступне, що я хочу, щоб ви зробили, це щоб ви визначили, яка саме ситуація викликає у вас найбільше почуття провини, подія, через яку ви відчуваєте себе в пастці, і ви не в змозі вийти з цієї ситуації. І тепер я прошу вас почати записувати, який урок ви можете винести з тієї події або з тієї ситуації. Чим більше ви про себе зрозумієте завдяки тій ситуації, що більше корисного ви винесете, тим меншою стане ваша провина.
Я довго мучилась почуттям провини за те, що кілька років тому не стримала своє роздратування та в агресивній словесній формі виплеснула його на близьку родичку. Образа на мене була така сильна, що зі мною розірвали всі зв’язки, не прийняли мої вибачення і сказали, що до кінця життя не будуть зі мною вітатися. Я була безсила щось виправити. Слово не горобець… Почуття провини і каяття не зникло досі, але воно значно зменшилось завдяки усвідомленням, які я зробила: 1) я можу бути агресивною, і я приймаю цю мою рису, буду брати її до уваги в спілкуванні з іншими, 2) я не буду довго накопичувати в собі роздратування, щоб воно потім не вибухнуло з ефектом атомної бомби, а буду говорити про нього з самого початку, в спокійній формі.
Практика #5
Остання рекомендація для позбавлення від почуття провини – це активна практика вдячності. Якщо ви відчуваєте провину за те, що знаходитесь в комфортному місці, мало робите для когось, опинились у провині вцілілого, замість того, щоб відчувати провину, практикуйте вдячність. Дякуйте подумки, письмово чи вголос всім причетним і за все, що ви маєте, що зробило вас тими, ким ви є. Вдячність – це протиотрута від почуття провини. Пишіть щоденник вдячності кожен день, але пам’ятайте і про щоденник вини. Один раз не ніяк вам не допоможе, знайдіть на це 5-10 хв кожного дня. Єдина причина, чому ви не будете робити цю вправу, це тому що ви відчуваєте дискомфорт, згадуючи ті події, які викликають у вас почуття вини, і ви уникаєте їх, бо вони змушують вас відчувати себе нещасними і «поганими». Але повірте, чим більше ви зануритесь в це, тим меншим стане ваш тягар, так що наберіться терпіння і продовжуйте працювати над собою.
Джерело: Dr. Meghana Dikshit
Українська 
Русский